ArrayBuffer разом з об’єктами представлень, як частина JavaScript, описані в ECMA стандарті.

Також в браузерах, специфікацією File API, визначено додаткові високорівневі об’єкти для роботи з даними, зокрема Blob.

Blob складається з необов’язкового рядку type (зазвичай MIME тип) та blobParts – послідовності інших Blob об’єктів, рядків та BufferSource.

Приклад синтаксису конструктору:

new Blob(blobParts, options);

• blobParts масив, що може містити значення типу Blob/BufferSource/String.
• options необов’язковий об’єкт з властивостями:
  • type – рядок, що дозволяє додати тип для Blob, переважно використовуються MIME тип, наприклад, image/png,
  • endings – визначає чи потрібно привести всі символи нового рядку, при створенні Blob, у відповідність до формату поточної операційної система (\r\n або \n). Типове значення "transparent" (не вносити змін), але якщо потрібно внести зміни, то необхідно вказати "native".

Наприклад:

// створення Blob з рядку
let blob = new Blob(["<html>…</html>"], {type: 'text/html'});
// зверніть увагу: першим аргументом повинен бути масив [...]

// створення Blob з типізованого масиву і рядку
let hello = new Uint8Array([72, 101, 108, 108, 111]); // "Hello" у бінарному форматі

let blob = new Blob([hello, ' ', 'world'], {type: 'text/plain'});

Отримати зріз з Blob можна наступним чином:

blob.slice([byteStart], [byteEnd], [contentType]);

• byteStart – початковий байт, типове значення 0.
• byteEnd – останній байт (не включно, типово до кінця).
• contentType – визначає type нового об’єкту, типове значення буде таким же, як у початкових даних.

Аргументи такі ж самі, як у array.slice, від’ємні числа теж можна використовувати.

Blob як URL

Blob можна використати як URL для показу вмісту HTML тегів <a>, <img> та інших.

Blob об’єкти можна легко завантажити/вивантажити, під час запиту в заголовку Content-Type буде використано значення поля type.

Розгляньмо простий приклад. Після кліку на посилання, ви завантажите динамічно згенерований Blob, як файл з вмістом hello world:

<!-- атрибут download змішує браузер завантажити вміст замість відкриття сторінки -->
<a download="hello.txt" href='#' id="link">Download</a>

<script>
let blob = new Blob(["Hello, world!"], {type: 'text/plain'});

link.href = URL.createObjectURL(blob);
</script>

Посилання також можна створити динамічно в JavaScript та імітувати клік за допомогою link.click(), після чого завантаження розпочнеться автоматично.

Ось приклад коду, що дозволяє користувачу завантажити динамічно створений Blob без HTML:

let link = document.createElement('a');
link.download = 'hello.txt';

let blob = new Blob(['Hello, world!'], {type: 'text/plain'});

link.href = URL.createObjectURL(blob);

link.click();

URL.revokeObjectURL(link.href);

URL.createObjectURL отримує аргументом Blob та створює унікальний URL для нього у форматі blob:<origin>/<uuid>.

Ось як виглядає значення link.href:

blob:https://javascript.info/1e67e00e-860d-40a5-89ae-6ab0cbee6273

Для кожного URL, що створено за допомогою URL.createObjectURL, браузер зберігає відображення URL → Blob. Тому такі URL короткі, але дозволяють отримати доступ до Blob.

Згенерований URL, разом з посиланням на нього, існує тільки всередині поточної сторінки, доки вона відкрита. Це дозволяє посилатися на Blob в тегах <img>, <a> або будь-якому об’єкті, що очікує URL.

Але це спричиняє побічний ефект. Доки існує посилання на Blob у відображенні, Blob повинен залишатися в пам’яті. Браузер не може вивільнити пам’ять, що зайнята Blob.

Відображення автоматично очищується, коли сторінка закривається. Тому, якщо потрібно, щоб застосунок довго був активний – очищення пам’яті може трапитися нескоро.

Тому після створення URL Blob буде залишатися в пам’яті навіть, коли вже не потрібен.

URL.revokeObjectURL(url) видаляє посилання у внутрішньому відображенні, що дозволяє видалити Blob (якщо немає інших посилань на нього) Ñ– звільнити пам’ять.

Ð’ останньому прикладі, ми цілеспрямовано одразу викликаємо URL.revokeObjectURL(link.href), бо очікуємо, що Blob буде завантажено один раз.

У попередньому прикладі, з HTML посиланням, на яке можна клікнути, ми не викликаємо URL.revokeObjectURL(link.href), бо це зробить Blob не доступним. Після видалення посилання на Blob з відображення URL більше не спрацює.

Blob в base64

Іншим способом отримати доступ до Blob, замість URL.createObjectURL, Ñ” перетворення Blob в base64 закодований рядок.

Це кодування дозволяє представити дані як рядок ASCII символів від 0 до 64. І, що найважливіше, ми можемо використовувати це кодування в “data-urls”.

Data url має формат data:[<mediatype>][;base64],<data>. Ми можемо використовувати такі посилання будь-де, як Ñ– “звичайні”.

Наприклад, смайлик:

<img src="">

Браузер розкодує рядок та покаже зображення:

Для перетворення Blob в base64 ми будемо використовувати вбудований об’єкт FileReader. Він може читати дані з Blob в різних форматах. Ð’ наступному розділі next chapter ми глибше з ним познайомимось.

Демонстрація завантаження Blob за допомогою base64:

let link = document.createElement('a');
link.download = 'hello.txt';

let blob = new Blob(['Hello, world!'], {type: 'text/plain'});

let reader = new FileReader();
reader.readAsDataURL(blob); // перетворить Blob в base64 та викличе onload

reader.onload = function() {
  link.href = reader.result; // data url
  link.click();
};

Обидва способи створення URL з Blob доступні для використання. Але, переважно, URL.createObjectURL(blob) простіше та швидше.

Зображення в Blob

Також ми можемо створити Blob із зображення, його частини чи навіть зі скріншоту сторінки. Це стане у нагоді, якщо кудись потрібно завантажити світлину.

Робота з зображеннями відбувається за допомогою елементу <canvas>:

1. canvas.drawImage використовується для показу зображення.
2. Виклик canvas методу .toBlob(callback, format, quality) створює Blob та виконує callback, після закінчення.

Ð’ наступному прикладі, зображення тільки копіюється, але, за потреби, ми можемо обрізати чи трансформувати його перед створенням Blob:

// беремо будь-яке зображення
let img = document.querySelector('img');

// створюємо <canvas> такого ж розміру
let canvas = document.createElement('canvas');
canvas.width = img.clientWidth;
canvas.height = img.clientHeight;

let context = canvas.getContext('2d');

// копіюємо в нього зображення (цей метод дозволяє вирізати частину зображення)
context.drawImage(img, 0, 0);
// наприклад, можна викликати context.rotate() або багато інших операцій

// toBlob -- це асинхронна операція, передану функцію буде викликано після готовності
canvas.toBlob(function(blob) {
  // Blob готовий, завантажуємо його
  let link = document.createElement('a');
  link.download = 'example.png';

  link.href = URL.createObjectURL(blob);
  link.click();

  // видаляємо внутрішнє посилання на Blob, щоб браузер міг звільнити пам’ять
  URL.revokeObjectURL(link.href);
}, 'image/png');

Якщо ви надаєте перевагу async/await синтаксису замість функцій зворотнього виклику:

let blob = await new Promise(resolve => canvasElem.toBlob(resolve, 'image/png'));

Для створення знімків екрану можна використовувати бібліотеку https://github.com/niklasvh/html2canvas. Вона просто обходить сторінку Ñ– малює Ñ—Ñ— в <canvas>. Потім ми можемо отримати Blob як показано вище.

Blob в ArrayBuffer

Конструктор Blob дозволяє створювати Blob майже з будь-чого, тим паче з BufferSource.

Але якщо нам потрібно виконати низькорівневу обробку, ми можемо отримати найнижчий рівень ArrayBuffer з blob.arrayBuffer():

// отримати arrayBuffer з blob
const bufferPromise = await blob.arrayBuffer();

// or
blob.arrayBuffer().then(buffer => /* process the ArrayBuffer */);

Від Blob до потоку

Коли ми читаємо та пишемо в blob дані розміром понад 2 ГБ, використання arrayBuffer стає більш інтенсивним для нас. На цьому етапі ми можемо безпосередньо перетворити blob на потік.

Потік – це спеціальний об’єкт, який дозволяє читати з нього (або записувати в нього) частина за частиною. Це виходить за рамки цієї статті, але ось приклад, і ви можете прочитати більше на сторінці https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/API/Streams_API. Потоки зручні для даних, які придатні для обробки частинами.

Метод stream() інтерфейсу Blob повертає ReadableStream, який під час читання повертає дані, що містяться в Blob.

Прочитати з нього ми можемо, наприклад, ось так:

// отримати readableStream з blob
const readableStream = blob.stream();
const stream = readableStream.getReader();

while (true) {
  // для кожної ітерації: дані є наступним фрагментом(частиною) blob
  let { done, value } = await stream.read();
  if (done) {
    // більше немає даних у потоці
    console.log('all blob processed.');
    break;
  }

   // зробити щось із частиною даних, яку ми щойно прочитали з blob
  console.log(value);
}

Підсумки

Якщо ArrayBuffer, Uint8Array та інші BufferSource представляють просто “бінарні дані”, то Blob Ñ” “типізованими бінарними даними”.

Це робить Blob зручним для вивантаження/завантаження, що часто потрібно робити в браузері.

Методи, що виконують запити, як-от XMLHttpRequest, fetch та інші, можуть безпосередньо працювати з Blob, як Ñ– з іншими типами бінарних даних.

Ми можемо легко трансформувати дані між Blob та іншими низькорівневими бінарними типами:

• Ми можемо створити Blob з типізованих масивів з використанням конструктору new Blob(...).
• Ми можемо повернути ArrayBuffer з Blob за допомогою blob.arrayBuffer(), а потім створити над ним подання для низькорівневої двійкової обробки.

Потоки перетворення дуже корисні, коли нам потрібно обробляти великий blob. Ви можете легко створити ReadableStream з blob. Метод stream() інтерфейсу Blob повертає ReadableStream, який після читання повертає дані, що містяться у цьому blob.